Торгівля на Форекс для початківців. Частина 4: Фундаментальний аналіз, Курси

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ FOREX

Сьогодні торгівля валютами стала дуже поширеною діяльністю: денний оборот глобального FOREX (FOREX – Foreign Exchange) ринку досягає близько двох трильйонів доларів, і принаймні 80% усіх операцій є спекулятивними операціями, спрямованими на отримання прибутку від коливань валютних курсів.

Це приваблює багатьох учасників, як фінансові установи, так і індивідуальні інвестори.

Причини досить прості; наприклад, ось фраза з статті в журналі FUTURES (Англія, червень 1996):

“Компетентний трейдер може отримувати більше ніж $1,000,000 на рік у вигляді зарплати та комісій.”

Обсяг операцій на світовому валютному ринку постійно зростає.

Це зумовлено розвитком міжнародної торгівлі та скасуванням валютних обмежень у багатьох країнах.

Суточний обсяг конвертаційних операцій у світі на середину 1998 року складав $1.982 трильйона (частка лондонського ринку становила близько 32% денного обороту, Нью-Йорк обмінював близько 18%, а німецький ринок – 10%). Вражаючим є не тільки сам обсяг операцій, але й темп розвитку ринку.

У 1977 році денний оборот складав п’ять мільярдів доларів; за десять років він зріс до 600 мільярдів і досяг одного трильйона доларів у 1992 році.

Суточний обсяг операцій найбільших міжнародних банків досягає мільярдів доларів.

Типові обсяги операцій у міжбанківській торгівлі становлять $10 мільйонів.

Завдяки швидкому розвитку інформаційних технологій за останні два десятиліття сам ринок змінився до невпізнання.

Колись оточена аурою містики, професія валютного дилера стала майже масовою.

Валютні операції, які нещодавно були привілеєм лише найбільших монопольних банків, тепер відкриті для громадськості завдяки електронним торговим системам.

Найбільші банки самі також часто надають перевагу торгівлі в електронних системах над окремими двосторонніми операціями.

Сьогодні частка електронних торгових систем становить 11% від загального обороту ринку FOREX.

За останні роки можливості для малих фірм та фізичних осіб брати участь у ринку FOREX значно розширилися. Завдяки системі маржинальної торгівлі, вихід на ринок доступний для осіб з невеликим капіталом. Компанії, що надають послуги маржинальної торгівлі, вимагають заставу та дозволяють клієнтам здійснювати операції купівлі та продажу валют у сумах, що перевищують депозит у 40-100 разів. Клієнт несе ризик втрат, а депозит служить заставою для страхування компанії. Ринок FOREX стає доступним майже для кожного, і велика кількість різних фірм намагається залучити на нього кошти клієнтів.

Водночас, торгівля валютами досить доступна, якщо у вас, скажімо, $1,000, оскільки багато банків та дилінгових центрів пропонують своїм клієнтам “плече” (leverage), дозволяючи інвестору з невеликими коштами брати участь у ринку FOREX, інвестуючи $1,000 та здійснюючи операції на суми, що перевищують $100,000. Привабливість ринку FOREX для індивідуальних інвесторів пов’язана, звичайно, перш за все з можливістю швидкого отримання великих доходів. Справді, валютні графіки показують, що успішна торгівля є практичним інвестиційним рішенням.

Звісно, ті, хто починають займатися операціями на валютному ринку, повинні чітко розуміти, що ці операції є високоризиковим бізнесом. Окрім можливості отримання великих доходів, вони також несуть можливість значних втрат і, з гральним підходом, повного руйнування. Мета ринку FOREX як місця застосування особистих фінансових, інтелектуальних і психічних сил не полягає в тому, щоб намагатися зловити там пташку щастя. Іноді комусь вдається, але недовго. Головна перевага валютного ринку в тому, що ви можете рости там саме силою свого інтелекту.

Ще однією суттєвою властивістю валютного ринку, якою би дивною вона не здавалася, є його стабільність. Всі знають, що основною властивістю фінансового ринку є його несподівані падіння. Але на відміну від фондового ринку, FOREX не падає. Якщо акція безвартісна, то це крах. Якщо долар падає, то це просто означає, що інша валюта стала більш стійкою; наприклад, ієна, яка стала на чверть дорожчою за долар за кілька місяців наприкінці 1998 року. Більш того, були окремі дні, коли падіння долара вимірювалося десятками відсотків (для порівняння, у наведеному вище прикладі зміна курсу була 1,2%). Але ринок ніде не зазнав краху; торгівля продовжувалася.

Ринок FOREIGN EXCHANGE працює цілодобово; він не прив’язаний до конкретних годин роботи бірж, оскільки торгівля відбувається між банками, розташованими в різних частинах світу. Мобільність валютних курсів така, що процентні зміни відбуваються дуже часто, дозволяючи здійснювати кілька операцій щодня. Якщо у вас є перевірена, надійна торгова стратегія, ви можете побудувати навколо неї бізнес, якому не зможе зрівнятися ніхто з точки зору ефективності. Не дивно, що найбільші банки активно інвестують в електронне обладнання та наймають сотні трейдерів, які працюють у різних секторах валютного ринку.

Початкові витрати на вступ у цей бізнес сьогодні скромні. Справді, кілька тисяч доларів потрібно на початкове навчання, покупку комп’ютера, підписку на інформаційний сервіс і формування депозиту. За таку суму грошей неможливо створити будь-який реальний бізнес. При надлишку пропозицій послуг у цій сфері, знайти надійного контрагента також є справжнім викликом. Решта залежить від самого трейдера. Як ні в якій іншій сфері діяльності сьогодні, тут все залежить від вас.

Головне, що ринок вимагатиме для успішної роботи, – це не сума грошей, з якою ви починаєте. Ключем є здатність постійно зосереджуватися на вивченні ринку, розумінні його механізмів і інтересів учасників, безперервному вдосконаленні своїх торгових підходів і підтримці дисципліни у їх реалізації. Ніхто не досяг успіху на цьому ринку, діючи без ретельної підготовки. Ринок більш стійкий, ніж будь-хто; він навіть сильніший за центральні банки зі своїми величезними запасами валютних резервів. Легендарний герой валютного ринку Джордж Сорос не переміг Банк Англії, як багато людей думають; він правильно передбачив, що існуючі протиріччя в європейській фінансовій системі створять достатньо проблем і суперечливих інтересів, щоб фунт не міг утримати свою вартість. І так сталося. Банк Англії, витративши близько $20 мільярдів на підтримку фунта, відмовився від нього, залишивши його на ринку. Ринок вирішив цю проблему, і Сорос заробив свій мільярд.

Отже, центральні банки не просто командують ринком своїми валютними інтервенціями; вони мислять стратегічно. Наприклад, Алан Грінспен, голова Федеральної резервної системи США (FED – найбільший центральний банк у світі), за словами журналістів, є досконалим технічним аналітиком, коли справа доходить до вивчення економічних даних. Він продовжує аналізувати економічну статистику, досліджуючи все від цін на металобрухт у пошуках підказок щодо майбутнього шляху економіки. Більше того, ми, з обмеженими ресурсами, повинні вміти аналізувати ринкову інформацію та навчитися витягувати з неї індикатори про те, чого бажає ринок.

Сьогодні всім зрозуміло, що властивість бізнес-діяльності в умовах ринку – це ризик; тобто фактичний результат операції, проекту або конкретної транзакції часто виявляється відмінним від того, що було заплановано під час прийняття рішення. Проте вважається, що торгівля на фінансових ринках (спекуляція) є небезпечною діяльністю саме через те, що через складність і непередбачуваність поведінки ринку можуть виникати збитки, і ніколи немає певності у позитивному результаті. Це відлякує багатьох людей від фінансових ринків, незважаючи на те, що вони стають досить доступними завдяки електронним комунікаційним технологіям та потужним пакетам програмного забезпечення для аналізу даних.

Насправді, кожен, хто залучений до будь-якого бізнесу, добре знає, що розбіжність між планами і фактичними результатами неминуча, не тільки в спекулятивних операціях. Несподівані зміни в економічній чи політичній ситуації, погодні чинники, або навіть природні катастрофи, а також просто проблеми чи неефективність вашого партнера можуть призвести до невтішених сподівань від вашого бізнес-плану.

Ризик, тобто розбіжність між запланованим результатом і фактичним, є невід’ємною частиною економічної діяльності в умовах ринку. Єдиний спосіб уникнути ризику – нічого не робити, що, однак, також пов’язане з цілком зрозумілим ризиком.

Отже, проблема не в ризикованості певних операцій, а в неправильному підході до їх планування та виконання. Саме по собі наявність неминучого ризику є основою для існування цілого бізнес-індустрії – страхування, яке є дуже впливовим сектором.

З правильним підходом ви можете капіталізувати ризик. Який правильний підхід, якщо ми збираємося займатися операціями на валютному ринку?

Всі поточні підходи до організації ефективної поведінки в змінному економічному середовищі можна розділити на дві сфери:

1. Прогнозування,
2. Управління ризиками.

У сфері фінансових ринків існують страхові технології, обмеження ризиків та контроль. Вони обговорюються в окремих посібниках з методів управління грошима.

Тут ми будемо розглядати першу з цих сфер – прогнозування, суть якого полягає в надії, що якщо ви правильно передбачите майбутнє і приймете правильне рішення на основі цього, то результат буде позитивним.

Головне питання – як передбачити це майбутнє.

Існує багато підходів до вирішення цієї значущої проблеми. Відразу зазначимо, що ми використовуємо техніки для роботи на валютному ринку, які об’єднані концепцією кількісних методів прогнозування.

Це означає, що ми описуємо поведінку системи, яка нас цікавить – ринку – за допомогою певного набору числових показників (індексів), і для кожного з них чітко визначено метод його вимірювання.

У процесі спостережень протягом достатньо тривалого періоду збирається історія (статистика) цих показників, а прогнозування полягає у виведенні майбутніх (“завтра”) значень цих показників з цієї історії, на основі яких ми приймаємо наші рішення.

Наявність конкретно визначених і однозначно вимірюваних параметрів є різницею між кількісними методами прогнозування та іншими – інтуїтивними, авторитетними, астральними та психічними методами – які також можуть використовуватися (і використовуються) трейдерами, але не є предметом цього посібника.

Застосовуючи до фінансових ринків, кількісні методи прогнозування поділяються, як відомо, на дві групи значно різних підходів:

1. Технічний аналіз,
2. Фундаментальний аналіз.

Технічний аналіз базується на переконанні, що “ринок враховує все”, тому поведінка цін вже ґрунтується на врахуванні всіх значущих факторів.

Якщо ринок дійсно ефективний, то його рухи є результатом рішень великої кількості учасників, які колективно використовують всю доступну інформацію при прийнятті рішень щодо своїх операцій.

Результатом цих рішень є поведінка цін, і спостерігаючи за ними, ви маєте доступ до всієї ринкової інформації. Насправді трейдеру потрібно дуже мало – знати напрямок рухів.

Технічний аналіз надає величезну кількість інструментів, які дозволяють робити цінні прогнози з графіків цін.

Багато хороших книг присвячено технічному аналізу, і тут ми не будемо зупинятися на ньому; нас цікавлять лише ті явища, які технічний аналіз не враховує.

Як технічний аналіз, так і фундаментальний аналіз є ринковою статистикою. Однак фундаментальний аналіз дивиться на ринок з протилежного боку до технічного аналізу.

Незалежно від того, наскільки великий FOREX, він все одно є частиною більшої всесвіту, і багато того, що відбувається в ньому, впливає на валютні курси.

Зміни в економіках торгових країн, політичні вибори, які регулюють дії фінансових органів, та природні катастрофи – все це впливає на валютні курси.

Якщо деякі з цих подій не можна передбачити, інші цілком плануються (наприклад, час випуску економічних новин планується заздалегідь на місяці) або повністю передбачувані.

Отже, якщо ви будуєте розумні та своєчасні прогнози, ви також можете передбачити майбутні рухи валютних курсів, з яких можете отримати вигоду.

Легендарний приклад правильного розуміння, своєчасного передбачення та успішного використання поточної ситуації, який увійшов в історію та фольклор валютного ринку, – це операції Джорджа Сороса, який передбачив невідкладне падіння британського фунта.

Незабаром перед цим фунт повторно увійшов до Європейського механізму валютного курсу (ERM), який об’єднав основні європейські валюти під одним механізмом.

Коротко кажучи, метою регуляторного механізму (ERM) було встановлення центральних валютних курсів для кожної пари валют, і з цих визначених курсів валюта не могла відхилятися більше ніж на певний відсоток. Таким чином, валютні курси працювали в межах своїх коридорів, коливаючись як змія (тому всю регуляторну систему називали “валютною змією”).

Якщо звичайні механізми грошового регулювання (переважно процентні ставки) не були достатніми для центральних банків, щоб підтримувати валюти в межах цих коридорів, використовувалися прямі валютні інтервенції. На межі валютного коридору кожен з двох центральних банків повинен був купувати або продавати свою валюту проти валюти партнера, щоб виправити курс, повертаючи його всередину коридору.

Випало так, що (як зараз зрозуміло всім) фунт увійшов до цієї валютної системи з занадто високим валютним курсом щодо інших валют. Щодо німецької марки, її курс встановлювався на рівні 2.95 марки за фунт.

Часи були нелегкими для Європи; після об’єднання Німеччини та інших відомих подій у багатьох економіках виникло безліч проблем.

В Англії економіка також була на дні економічного циклу, супроводжувалася високою інфляцією та високими процентними ставками, зниженням виробництва, високим рівнем безробіття тощо.

Виконуючи погоджені зобов’язання щодо регулювання валютних курсів, центральні банки витратили багато валюти; Бундесбанк витратив найбільше, десятки мільярдів доларів, оскільки фунт постійно падав відносно німецької марки.

В результаті Банк Англії (BOE) виснажив всі можливості виконати свої зобов’язання щодо підтримки курсу фунта відповідно до вимог європейського регуляторного механізму.

Подальше підвищення процентних ставок було неможливим – вони вже були занадто високими, створюючи додаткові проблеми в економіці, зокрема збільшуючи безробіття.

Отже, в кінці кінців, Банк прийняв неминуче рішення дозволити ринку регулювати вартість фунта, який негайно після цього різко впав, а Англія вийшла з Європейського механізму валютного курсу.

Правильне розуміння суті ситуації та передбачення її результату дозволило Соросу вчасно зробити правильні ставки проти фунта і заробити свій мільярд доларів.

Фундаментальний аналіз, застосований до валютного ринку, вивчає міжнародні економічні, фінансові та політичні фактори, їх взаємовідносини та їх вплив на поведінку валютних курсів. Таким чином, він бачить те, що не відображено на графіках.

Не сьогодні, а завтра, це з’явиться і стане предметом технічного аналізу; будь-який рух цін тоді отримає своє графічне тлумачення, яке можна використовувати в прогнозах та для відкриття позицій.

Але вже післязавтра. Якщо ви правильно і своєчасно інтерпретуєте події, що відбуваються за графіком сьогодні, то завтра ви вже зможете отримати прибуток.

Цілком розумне питання: чи можливо торгувати, не знаючи і не вивчаючи фундаментальний аналіз? Ви безумовно можете сказати так. Багато людей так роблять.

Багатство захоплюючої (іноді спокусливої) літератури з торгівлі валютами, очевидна простота основних принципів технічного аналізу та доступність комп’ютерних сервісів, спеціалізованих пакетів аналізу, які підтримують інтуїтивний діалог з користувачем (майже кожен з яких вважає себе комп’ютерним фахівцем) – все це полегшує і робить безболісним проходження етапів первинного знайомства з темою та негайного початку практичних операцій.

Трапляється, що людина потрапляє у послідовність втрат, коли все здається зрозумілим правильно, ви знаєте все і знаєте, як це робити згідно з найкращими методами, але втрати слідують одна за одною.

Вони починають шукати причини у всьому: звинувачують дилінговий центр у поганому обслуговуванні, дилера у неправильному котируванні валют, обґрунтовують концепцію, що весь цей бізнес є пірамідною схемою для обману людей тощо.

Рідко хтось у такому стані має достатньо об’єктивності, щоб запитати себе, чому вони прийшли на цей ринок і чесно відповісти – щоб брати гроші від інших.

Якщо ви зараз купуєте валюту з очікуванням прибуткової торгівлі, то ви можете це зробити лише тому, що хтось продає цю валюту вам, і їхні плани щодо цих грошей саме протилежні вашим.

Що, якби вони краще вивчили деякі аспекти поведінки ринку або знають щось про ринок, чого ви пропустили можливість вчасно зрозуміти? Хіба це не їхня перевага?

Океан інформації, що оточує валютного трейдера, величезний; це інформація, яка є об’єктом і інструментом торгівлі на сучасних валютних ринках (як зазначено в одному підручнику, “валютний трейдер – це трейдер інформацією”).

Якщо ви не бачите жодної частини цього океану, то можливості, які ви пропустили, не тільки великі; ще гірше те, що ви ніколи про них не дізнаєтеся.

А фундаментальний аналіз, який ви пропустили, є яскравим прикладом такої пропущеної можливості.

Вивчення фундаментального аналізу в значній мірі просто вивчення робочого місця валютного трейдера, їх торгового майданчику, розташованого одночасно в усіх часових поясах світу.

Мало хто сьогодні має достатній життєвий досвід, щоб вільно орієнтуватися в тому, що відбувається на цьому торговому майданчику в усіх його кутах.

Ви повинні знати це і розуміти це належною мірою; поверхнева ідея або інтуїція тут недостатня.

Будь-хто, хто відмовляється витрачати час на вивчення тієї сторони життя валютних ринків, яка працює за екранами моніторів, що відображають графіки валютних курсів, дає іншим перевагу та отримує з цього прибуток.

Малоймовірно, що хтось зможе оцінити їхню етичну цілісність у такій ситуації.

Крім того, слід правильно розуміти, що валютний ринок є лише частиною фінансового ринку.

Через відсутність інших компонентів фінансового ринку у нашій країні та інших сусідніх країнах (державні цінні папери, акції, корпоративні облігації тощо), робота валютного трейдера стала єдиною доступною опцією для індивідуального інвестора.

Це єдина можливість зараз в наших умовах спостерігати за ринком та брати в ньому участь.

Спекулятивні валютні операції можуть приносити суттєвий дохід у найкоротший можливий термін, але вони справедливо вважаються найскладнішими та найризиковішими у світі.

Тут найбільше потрібні інтелект, знання, дисципліна та здатність до творчої роботи.

Будь-хто, хто зарекомендував себе як валютний трейдер, зможе працювати на будь-якому ринку; саме так сталося.

Гроші та процентні ставки

Усі дії державних регуляторних органів, а зокрема центральних банків, які впливають на фінанси та грошовий обіг, є суттєвими факторами для валютних курсів.

Ціна валюти визначається переважно пропозицією та попитом на цю валюту на міжнародному ринку.

Отже, валютні курси основних валют створюються ринком, але центральні банки мають ряд інструментів, за допомогою яких вони можуть значно впливати на валютні курси.

Центральні банки використовують ці інструменти на основі цілей своєї фінансової політики (головною з яких є стабільність національної валюти) та конкретної ситуації, визначеної станом економіки, конкурентною позицією країни на світовому ринку та політичними факторами.

Отже, ринки завжди дуже уважно спостерігають не лише за економікою, а й за фінансовою статистикою провідних торгових країн, намагаючись передбачити дії центральних банків на основі цих даних.

Знайомство з принципами грошової науки та розуміння значення політик, які проводять фінансові органи, є обов’язковим для кожного трейдера, який хоче змістовно планувати свою роботу на валютному ринку.

1. Показники грошової статистики

Кількість грошей у обігу (Money Supply) є одним з основних факторів, що формують валютний курс.

Надлишок однієї валюти створить підвищену пропозицію її на міжнародному валютному ринку і спричинить її девальвацію відносно інших валют.

Відповідно, дефіцит валюти, якщо є попит на неї, призведе до підвищення валютного курсу.

Показники, що вимірюють кількість грошей у обігу, – це так звані Грошові агрегати, які враховують кількість грошей різних типів, характеризуючи склад готівки (структуру грошової маси).

Самі Грошові агрегати визначаються дещо інакше в інших країнах, але їхнє загальне значення досить подібне.

Як звичайно, ми розглянемо тут варіант, прийнятий у американській банківській системі, де дані генеруються для чотирьох Грошових агрегатів:

– M1 – готівка в обігу поза банками, дорожні чеки, депозити до запиту та інші чекові депозити;

– M2 = M1 + ощадні депозити, не підлягаючі запиту, термінові депозити в банках, нічні REPO операції, нічні доларові депозити, фонди на рахунках взаємних фондів;

– M3 = M2 + короткострокові державні облігації, REPO транзакції, євродоларові депозити резидентів США у зарубіжних відділеннях американських банків.

У США використовується ще один, ширший Грошовий агрегат, але M2 вважається провідним показником, який високо корелює з валютними ринками, тому ми опускаємо подальші деталі.

Дані по грошовим агрегатам США публікуються щотижня, зазвичай у четвер.

Вплив даних про Грошові агрегати на валютні цикли оцінюється переважно через їх зв’язок з етапами економічних циклів (основні поняття циклічної поведінки фінансових показників обговорюються детально нижче).

Поведінка різних Грошових агрегатів в економічному циклі є досить подібною: всі вони показують максимальні темпи зростання перед початком рецесії і мінімальні темпи зростання в кінці рецесії.

З цієї причини M2 включено до складу комплексного індексу провідних показників, наприклад. Всі агрегати зазнають найбільш значущого зростання під час етапу відновлення; M2 в середньому має однаковий темп зростання на етапі рецесії та етапі зростання.

2. Процентні ставки

Жоден з показників економіки та фінансів не є настільки важливим для відстеження динаміки валютних ринків, як процентні ставки.

Процентна диференція (Interest Rate Differential), тобто різниця в процентних ставках для двох валют, є основним фактором, який безпосередньо визначає відносну привабливість пари валют і, відповідно, можливий попит на кожну з них.

Існує багато видів процентних ставок на грошовому ринку кожної країни: ставка, за якою комерційні банки позичають гроші у центрального банку (Official Interest Rate), ставки, за якими банки позичають гроші один у одного (Interbank Offered Rate), процентні ставки, які визначають дохідність державних цінних паперів (Government Bonds Yields), процентні ставки, за якими банки видають позики своїм клієнтам (Lending Rates), та процентні ставки, за якими комерційні банки залучають гроші у депозитах (Deposit Rates).

Усі ці ставки тісно пов’язані між собою і в кінцевому підсумку визначаються офіційною процентною ставкою, встановленою центральним банком.

Завдяки прозорості меж для фінансового капіталу інвестор сьогодні може вибрати найбільш вигідний варіант для інвестування своїх грошей.

Отже, якщо японський інвестор (інвестиційна компанія, пенсійний фонд або страхова компанія) має трильйони єн у активах і може отримувати дохід на них у вигляді процентів за депозитом у японському банку, наприклад, 0,1% на рік, то цей інвестор, звичайно, віддасть перевагу доларовому депозиту за 5,5% на рік у американському банку або купить американські державні облігації, які також виплачують високі доходи (і гарантовані, що є особливо важливим для таких структур, як пенсійні фонди, які потребують дуже надійних джерел доходу, з яких вони виплачують майбутні пенсії).

Чим вища процентна ставка для певної валюти порівняно з іншими валютами (значна процентна диференція), тим більше іноземні інвестори будуть готові купувати цю валюту, щоб вкладати кошти за високою процентною ставкою.

Оскільки процентні ставки завжди тісно пов’язані, високі ставки на банківському ринку означають високі ставки на державні облігації, а також високі доходи на ризикованіші корпоративні облігації.

Коротше кажучи, високі процентні ставки роблять цю валюту привабливою як інвестиційний інструмент, що означає, що попит на неї на міжнародному валютному ринку зростає, а валютний курс цієї валюти зростає.

Загалом, вплив процентних ставок на валютні курси досить очевидний: чим вищі процентні ставки для певної валюти, тим вищий її валютний курс.

Але багато обставин роблять врахування процентних ставок неочевидним і зовсім не простим питанням.

По-перше, потрібно розглядати не процентні ставки як такі, а фактичні процентні ставки, скориговані на інфляцію (див. пункт 6), оскільки існує тісний зв’язок між валютним ринком та ринками державних цінних паперів (fixed income instruments), які дуже чутливі до інфляції.

Якщо інфляція в певній країні починає зростати високими темпами, це девальвує державні облігації, оскільки дохід на них виплачується за фіксованою, визначеною заздалегідь ставкою, а інфляція може підірвати цей дохід.

По-друге, ринок передбачає важливі події і готується до них, а не лише реагує на вже здійснені факти.

Якщо панує думка, що процентні ставки для валюти будуть підвищені, то трейдери почнуть піднімати її курс у передбаченні майбутнього зростання.

Ринок може залишатися в цьому оптимістичному настрої щодо певної валюти довгий час, дозволяючи формуватися її висхідній тенденції. Коли підвищення ставки нарешті відбувається насправді, валюта вже буде в перепроданому стані.

Оскільки чинник висхідного тиску на неї вже зменшився після того, як підвищення ставки відбулося насправді, перша реакція на фактичне підвищення може бути падінням валютного курсу, прямо протилежною реакцією.

Це тим більше ймовірно, оскільки таке відскочення вниз добре служить для корекції ринку.

Процентні ставки центральних банків

Ринкові процентні ставки на позики, депозити тощо не виникають самі по собі в ринкових умовах.
У кожній країні умови кредитування та процентні ставки на грошовому ринку регулюються Центральним банком.

Центральні банки використовують різні типи процентних ставок як свої інструменти.
Ставка дисконту характеризує умови, за яких Центральний банк (CB) надає кошти комерційним банкам.

Процентні ставки на міжбанківське кредитування у багатьох країнах є основним політичним інструментом центральних банків.

Вони мають різні назви, але загальна ідея полягає в тому, що за цими процентними ставками комерційні банки позичають кошти один у одного на короткий термін для регулювання своїх балансів.

Офіційно регульовані міжбанківські ставки кредитування визначають усі інші ставки на грошовому ринку; ставки на державні боргові цінні папери, рівні прибутковості на всі інші фінансові інструменти та процентні ставки на позики клієнтам банків залежать від них.

Дохідність державних цінних паперів

Головне, що потрібно зрозуміти при аналізі взаємозв’язку між валютним ринком та ринками державних цінних паперів, це те, що державні цінні папери є фінансовими інструментами з фіксованим доходом, і отже, їхня дохідність обернено пропорційна їхньому ринковому ціні.
Державні облігації випускаються на певний визначений період (від 1 до 30 років), після чого облігації погашаються за їх номінальною ціною (номінальна вартість – це ціна, зазначена на облігаціях).

Під час періоду обігу облігації виплачується процентний дохід на неї відповідно до встановленої процентної ставки.

Якщо ціна покупки облігації дорівнює її номінальній вартості, то дохідність дорівнює процентній ставці на облігації; чим вища ціна покупки облігації, тим нижча її дохідність.

Якщо ринок очікує, що Центральний банк підвищить процентні ставки, він очікуватиме, що нові випуски облігацій матимуть вищу процентну ставку.

У цьому випадку попит на облігації, які наразі знаходяться в обігу, може зменшитися, і їхня ціна впаде, що призведе до підвищення дохідності.

Ви можете прочитати інші розділи

Ця публікація також доступна на: English Українська Portuguese Español Deutsch Chinese Русский Français Italiano Türkçe 日本語 한국어 العربية Indonesian ไทย Tiếng Việt